Історія села Ракова

Село Ракова є самостійною адміністративно- територіальною одиницею Томашпільского району Вінницької області. В історичній літературі село згадується в першій половині XVII ст. Ракова розташована по берегах річки Томашпілки в глибоких ярах.
Слідуючі спогади датуються XIX ст. „Местность не особенно благоприятна для здоровья, в реку направляются все нечистоты и отбросы как из самого местечка, так и с заводов, устроеных в верховьях реки - сахарного, винокуренного, мыловаренного, а также из бойни и сараев приспособленных для откармливания рогатого скота на убой.
Число прихожан - 714 мужчин и 733 женщины. Все они земледельцы. До проведення железной дороги зажиточные крестьяне занимались сапожничеством, ткачеством, плотничеством и поденной работой. Теперь подспорьем служат работы на сахарном заводе.
Церковной земли: усадебной 4д. 421 с, пахотной 53 д., 247 с, сенокос 19 д. 119 с, под кладбищем 2 д. 270 с. На месте нынешнего храма до последней четверти XVIII ст. существовал храм деревянный в честь Святой Троицы, сожженый по приданию татарами со всем церковним имуществом. Сохранилась лишь икона Божией Матери. Ее нашли в груде пепла.Нынешний храм начат постройкою в 1803 году старанием священника Теодора Лисевича и местных прихожан. В первоначальном виде он существовал до 1872 года, а с 1872 года был удлинен. В 1886 году был еще удлинен и устроен новый иконостас стоимостю 2 400 рублей.
Школа открыта в 1894 году и помещается в собственном здании."
Після реформи 1861 року, за прикладом томашпільчан, селяни виступили проти поміщика Бродського, заявивши, що їм не потрібні відрізки. Повстання було жорстоко придушене царськими військовими загонами.
У другій половині XIX століття капіталістичні відносини проникали і в подільські села. У 1873 році в Томашполі збудували цукровий завод. Селяни йшли сюди на заробітки. Отримували по 4-5 карбованців на місяць. З 1883 року почали діяти винокурний, цегельний заводи, два водяні млини. Наприкінці XIX століття почали працювати два миловарні заводи, паровий млин. Кожні два тижні відбувалися ярмарки. Під час першої російської революції 30 листопада 1905 року робітники почали страйк, вимагали збільшення зарплати і зменшення робочого дня. Домоглися збільшення зарплати на 10 копійок у день.
Радянська влада в селі була встановлена в лютому 1918 році. В цьому ж році створюється революційний комітет, головою якого був Дмитро Смоляк. Революційний комітет займався питанням роздачі поміщицької і попівської земель малоземельним і безземельним селянам.
Комсомольська організація виникла в 1924 році. Її очолював Сауляк Іван Антонович. Всіх членів було 8. Партійна організація утворилась в 1935 році і нараховувала 5 членів. Першим комуністом на селі був Олійник Данило.
По старій назві село розбите на два кутки: Ракова і Селисько-куток, який з'єднує село із Томашполем. У 1929 році в Ракові організовується артіль „Іскра". Першим її головою був Вигодянський Тимон Семенович. Далі «Іскру» очолювали: Цимбалюк Андрій Антонович, Аненко Іван С, Бурдейний, Боднар Максим Пантелеймонович, Свірук Іван Петрович.
На Селиську у 1930 році утворилась артіль „Оборона" та «Гігант». Організаторами «Оборони» були Олійник Петро Іларіонович та Гаврилюк Іван Михайлович. Саме Олійник і став першим керівником артілі. Потім її керівниками були: Семко Іван Гаврилович, Коваль Влас Андрійович, Стаднік Федір Герасимовч. До складу «Гіганту» входили жителі села Ракова та частина мешканців (євреїв) Томашполя. Головою «Оборони» від заснування і до початку війни був Конюхов Семен (єврей за національністю). В артілях нараховувалося до 900 га землі. У 1927 році збудували будинок для школи. У цей період головою сільської Ради був Палагнюк Григорій Якович.
З 1858 року Ракова належала до Ямпільського повіту, у 1924 - 1925 роках до Тульчинського округу Подільської губернії, з 1928 року - до Томашпільського району.
Примусова колективізація, репресії не обминули жителів села. Так в лютому 1938 року вночі головою сільської Ради Резніком Йосипом Яковичом і двома міліціонерами забраний і висланий з села Грушецький Август Антонович 1899 року народження. В 1955 - 1956 роках сім'я почала пошуки свого батька. Прийшла відповідь, що він помер в Сибіру від сердечно-судинної недостатності. Дружина Грушецького А.А. - Хима Василівна 1904 року народження, померла, син - Янко 1927 року народження проживав у Донецьку, дочка Марія 1936 року народження - в селі Ракова, працювала у колгоспі ім. Калініна. За активної допомоги і безпосередньої участі голови сільської Ради Резніка Й. Я. силоміць були забрані по ночам і репресовані ще 11 чоловік:
Мудрий Томаш Юхимович
Сауляк Степан Ларійович
Добрянський Франко
Клімочко Федір Іванович
Слободянюк Томаш Іванович
Райковський Йосип Габрович
Ставнійчук Єфрем
Ставнійчук Афанасій
Ярош Федір Микитович
Роштабіга Михайло Єфремович
Ніхто з репресованих односельчан додому не повернувся і про дальшу їх долю невідомо.
Після визволення Ракови від окупантів у березні 1944 року «Гігант» увійшов до складу «Оборони». З березня 1944 року по жовтень 1950 року артіль «Іскра» очолювали: офіцер партизанського загону, який тимчасово виконував обов'язки голови (прізвище невідоме), Боднарук Томаш М, Стаднік Федір, Ярош Василь, Юрій Кулик Юхим Степанович.
В 1950 році «Оборона» та «Іскра» об'єдналися в колгосп ім. Калініна. При об'єднанні головою колгоспу був обраний Гуменний Андрій Васильович. Далі колгосп очолювали:
Боднар Максим Пантелеймонович
Василь Філімонович
Мельник Яків Пилипович
Чорний Франко Степанович
Сауляк Іван Якович
Поліщук Василь Авксентійович
Перейма Григорій Давидович
Гаврилюк Андрій Іванович
Жовтан Василь Афанасійович
Булавко Володимир Васильович
Мельник Василь Петрович
Колгоспниками було збудовано тваринницьке містечко: 12 тваринницьких приміщень, птахоферму, кормокухню, кормоцех, кормовий склад, 4 силосних ями, 2 свинарники, будинок тваринника з профілакторієм, їдальнею, лазнею. До цих будівель додались ще продовольчий магазин, млин вальців, олійня, критий тік, склади: продовольчий, насіннєвий, будівельних матеріалів, мінеральних добрив, столярний цех, пилорама. У 1975 році збудовані майстерня по ремонту тракторів та автогараж. В селі проклали 35 кілометрів доріг з твердим покриттям. По вулицях Шкільній та Сонячній проведено водопровід. У селі працювали восьмирічна школа, клуб, продовольчий магазин, відділ зв'язку, медпункт. За минулий період раківську громаду очолювали:
Резнік Йосип Якович
Стаднік Федір Герасимович
Кузик Архип Олександрович
Мельник Яків Пилипович
Слободянюк Михайло Леонтійович
Наприклад Петро Хомич
Сауляк Іван Олексійович
Бабій Станіслав Михайлович
Слободянюк Михайло Іванович
Січкар Леонтій Андрійович
Томчишина Надія Григорівна
Бакус Василь Якович
На даний час головою Раківської сільської ради є Пацюк Ніна Степанівна.
У 1996 році розпайовано колгоспу землю. На території села створені фермерські господарства «Нива», «Подільський край», приватне сільськогосподарське підприємство «Горизонт», сільськогосподарське підприємство «Раківське».
Загальна площа території сільської Ради складає 2853,9 га, в тім числі 409,8 га площа населеного пункту.

ОРДЕН ЛЕНІНА
1. Кузик Василь Олексійович 20.06.195
2.Поліщук Василь Авксентійович 14.02.1975
3.Сапун Михайло Йосипович 15.12.1972
4.Мельник Одарка Тимофіївна
5.Годний Йосип Дем'янович 24.12.1976

ОРДЕН ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
1.Ставнійчук Іван Іванович 06.09.1973

ОРДЕН ТРУДОВОЇ СЛАВИ III СТ.
1.Ставнійчук Микола Степанович 14.02.1975
2.Сапун Степан Йосипович 10.03.1976
3.Модний Володимир Онуфрійович 22.12.1977
4.Моцний Василь Онуфрійович 07.02.1986
5.Комісарчук Марія Павлівна 14.12.1984
6.Орлик Марія Назарівна

ОРДЕН ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА
1.Колісник Василь Володимирович 08.04.1971
2.Поліщук Василь Авксентійович 08.04.1971
3.Кузик Василь Олексійович 08.04.1971
4.Ставнійчук Іван Іванович 08.04.1971
5.Годний Йосип Дем'янович 24.12.1976
6.Бойко Ольга Іванівна
7.Сапун Ксеня Архипівна
8.Стаднік Володимир Григорович
9.Сичук Параска

ОРДЕН ЗНАК ПОШАНИ
1.Гаврилюк Андрій Іванович 10.03.1976
2.Цимбалюк Анатолій Дем'янович 14.02.1975
3.Слободянюк Михайло Іванович 08.12.1973
4.Чорний Йосип Франкович 14.02.1975
5.Олійник Михайло Григорович 14.02.1975
6.Моцна Марія Василівна 06.09.1973
7.Дєдова Ганна Сергіївна 08.04.1971
8.Німировська Марія Миколаївна 08.04.1971
9.Мудрий Франко Домінович 15.12.1972
10.Стрілець Тетяна Михайлівна 15.12.1972
11.Скорук Федір Васильович 14.02.1975
12.Дарморос Михайло Андрійович 07.07.1986
13.Олійник Ганна Пилипівна

МЕДАЛЬ «ЗА ТРУДОВУ ДОБЛЕСТЬ»
1. Годний Йосип Дем'янович 08.04.1971

МЕДАЛЬ «ЗА ТРУДОВУ ВІДЗНАКУ»
1.Стаднік Володимир Григорович 08.04.1971
2.Ставнійчук Степан Єфремович 14.02.1975
3.Козіцький Михайло Йосипович 06.03.1981
4.Костецький Михайло Антонович
5. Сауляк Надія Степанівна 07.07.1986

ПОЧЕСНА ГРАМОТА ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УРСР
1.Цимбалюк Анатолій Дем'янович 15.04.1977

ГРАМОТА ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УРСР
1.Скорук Федір Васильович 02.11.1974